Історія та зміст свята
Великдень, або Пасха, — найдавніше і найважливіше свято християнського календаря, що присвячене воскресінню Ісуса Христа. За церковним переказом, після розп'яття і смерті Спаситель на третій день воскрес, і саме ця подія стала основою християнської віри в перемогу життя над смертю.
Назва свята «Пасха» походить від давньоєврейського слова, що означає «перехід», і пов'язана ще зі старозавітною традицією виходу єврейського народу з єгипетського рабства. Українська назва «Великдень» вказує на особливу урочистість і значущість цього дня серед усіх свят року.
Дата Великодня не є фіксованою і щороку обчислюється за спеціальною формулою, що враховує місячний і сонячний цикли: свято відзначають у першу неділю після першого весняного повного місяня. Через це дата може випадати в різні дні березня чи квітня, а різні християнські традиції, що використовують різні календарі для обчислення, іноді святкують Великдень не в один день.
Традиції й обряди в Україні
Підготовка до Великодня в Україні традиційно розпочинається задовго до самого свята — з часу Великого посту, коли віряни утримуються від скоромної їжі та готуються до свята духовно. Особливо урочистими вважаються останні дні перед Великоднем, коли відбуваються богослужіння, присвячені останнім подіям земного життя Христа.
Напередодні свята господині випікають паски, фарбують яйця — крашанки й писанки, готують інші святкові страви, які потім освячують у церкві. Писанкарство в Україні має давні корені і вважається окремим видом народного мистецтва: кожен візерунок нібито мав своє символічне значення, пов'язане з побажаннями здоров'я, достатку чи родючості.
У ніч на Великдень або рано-вранці відбувається урочисте богослужіння — Великодня утреня, під час якої вірні з запаленими свічками обходять храм хресним ходом на знак радісної звістки про воскресіння. Після служби люди несуть до церкви кошики з пасками, крашанками та іншими стравами для освячення.
Що заведено і чого не заведено робити
На Великдень заведено вітати одне одного словами «Христос воскрес!» у відповідь на які традиційно кажуть «Воістину воскрес!». Цього дня прийнято ходити в гості до родичів і сусідів, ділитися свяченими стравами, а також провідувати літніх і самотніх людей, щоб порадувати їх святковим частуванням.
За народною традицією, у сам день Великодня не заведено виконувати важку фізичну працю, шити, прати чи прибирати оселю — вважалося, що це свято варто присвятити родині, спілкуванню та духовній радості. Також не годиться цього дня сваритися чи згадувати образи — Великдень традиційно вважають днем прощення і примирення.
Ще одна поширена традиція — християнам заведено відвідувати кладовища не в сам день Великодня, а через тиждень, на Проводи, коли поминають померлих родичів. У день самого свята прийнято радіти і не сумувати.
Народні прикмети
З Великоднем в українській народній традиції пов'язано чимало прикмет, що стосуються насамперед погоди та майбутнього врожаю. Вважалося, що яскраве сонячне світло на Великдень провіщає гарний урожайний рік, а дощова погода — навпаки, могла означати труднощі в господарстві.
Існувало повір'я, що перше свячене яйце, яким розговлялися після посту, треба з'їсти всією родиною разом, аби протягом року в домі панували мир і злагода. Шкаралупу від свячених яєць за традицією не викидали абияк, а закопували в землю або пускали за водою, вважаючи це символічним поверненням життєвої сили природі.
Цікаво, що чимало прикмет пов'язували й з тим, хто першим привітає господарів у цей день: вважалося, що прихід у гості чоловіка як першого відвідувача обіцяє добробут і удачу родині на весь рік наперед.
Святковий стіл
Головною святковою стравою на Великдень є паска — здобний солодкий хліб, що випікається зазвичай високим і круглим, а зверху прикрашається глазур'ю чи візерунками з тіста. Паску обов'язково освячують у церкві напередодні чи в день свята разом з іншими продуктами, які потім складають основу святкового столу.
Неодмінним атрибутом Великодня є яйця, пофарбовані в різні кольори, — крашанки, а також писанки, розписані традиційними орнаментами. Крім того, на стіл традиційно подають ковбаси, шинку, сир, масло, хрін та інші продукти, які освячували разом із пасхою і які символізують закінчення посту.
Святкова трапеза на Великдень зазвичай починається саме зі свяченого яйця, яке ділять між усіма присутніми за столом. Загалом стіл цього дня прийнято накривати щедро й різноманітно, адже після тривалого посту родина нарешті може дозволити собі скоромні страви.