Історія та зміст свята
Різдво Христове — одне з найбільших християнських свят, встановлене на честь народження Ісуса Христа у Вифлеємі. За церковним переказом, звістку про народження Спасителя першими отримали пастухи, яким з'явився ангел, а згодом до немовляти прийшли й волхви зі сходу, принісши дари.
З 2023 року Православна церква України та Українська греко-католицька церква перейшли на новоюліанський календар, тому Різдво в Україні відзначають 25 грудня — так, як святкує більшість християнського світу. Раніше, за юліанським календарем, це свято припадало на 7 січня. Деякі релігійні громади в Україні досі дотримуються старого стилю.
Різдвяним святкуванням передує сорокаденний піст, який завершується напередодні, у Святвечір. Це час духовної підготовки, покаяння та очищення перед великою подією.
Традиції й обряди в Україні
Українське Різдво здавна поєднує церковні та народні звичаї. Напередодні, у Святвечір, родина збирається за спільним столом, щоб розділити дванадцять пісних страв — за кількістю апостолів. Головною стравою вважається кутя з пшениці, меду та маку, яку куштує кожен член родини.
Після Святвечора традиційно ходять колядувати — гурти колядників з піснями та вертепом відвідують сусідів і знайомих, вітаючи їх зі святом. Вертепна вистава розповідає про народження Христа й нерідко включає гумористичні побутові сценки.
У багатьох родинах зберігається звичай ставити дидух — сніп збіжжя як символ достатку та зв'язку поколінь, а також прикрашати оселю сіном під скатертиною на згадку про ясла, в яких лежав немовля Ісус.
Що заведено і чого не заведено робити
На Різдво заведено відвідати богослужіння, помиритися з тими, з ким були непорозуміння, та привітати рідних і близьких. Традиційно цього дня накривають щедрий стіл, адже піст уже закінчився, і родина може дозволити собі скоромні страви.
За народними віруваннями, у різдвяні дні не годиться сваритися, лаятися чи згадувати лихе — вважається, що це може позначитися на настрої всього наступного року. Також традиційно уникали важкої фізичної праці, шиття та прибирання в сам день свята, залишаючи ці справи на будні.
Прийнято ділитися стравами з тими, хто самотній або має менше, а першому гостю в оселі раділи як доброму знаку — вірили, що саме він приносить достаток у дім на весь рік.
Народні прикмети
Українці здавна спостерігали за погодою та подіями на Різдво, аби передбачити, яким буде рік. Морозна й ясна погода вважалася провісником доброго врожаю та теплого літа, а відлига навпаки — ознакою мінливого й непростого року.
Якщо на Різдво випадав рясний сніг, це вважали добрим знаком для хліборобів — прикметою щедрого врожаю. Зоряне небо ввечері напередодні свята пов'язували з достатком та вдалим приплодом худоби в господарстві.
Ці спостереження є частиною народної традиції та мають радше культурне значення, ніж наукове підтвердження.
Святковий стіл
Після завершення посту різдвяний стіл 25 грудня стає значно багатшим, ніж пісний стіл Святвечора. На ньому з'являються м'ясні страви — традиційно готують печеню, ковбаси, холодець, запечену птицю чи іншу м'ясну страву за родинним звичаєм.
Обов'язково залишаються й символічні страви попереднього вечора: кутя, узвар, пироги з різними начинками. У багатьох родинах на стіл ставлять і випічку — коржики, пампушки або святковий пиріг.
Спільна трапеза у колі родини вважається важливою частиною свята — вірили, що чим щедріший і веселіший стіл, тим благополучнішим буде рік для всієї родини.