Значення імені
Ім'я Антон тлумачать як «той, хто вступає в бій», «змагальний», «стійкий у протистоянні» — таке значення виводять із давньогрецького дієслова ἀντάω («іти назустріч, зустрічатися в бою»). Поширене й інше народне тлумачення — «квітка», за співзвучністю з грецьким ἄνθος, а також «безцінний», «гідний похвали». Варто відразу сказати: точне значення імені непевне, бо римський родовий прикметник Antonius, від якого воно походить, дослідники вважають доіндоєвропейським, імовірно етруським за коренем. Тому всі наведені трактування радше пізніші осмислення, ніж доведена етимологія. В українській традиції ім'я закріпилося як одне з найуживаніших християнських.
Походження та історія імені
Ім'я походить від латинського Antonius — назви давнього і впливового римського роду, до якого належав, зокрема, Марк Антоній, сподвижник Юлія Цезаря. Разом із християнством ім'я поширилося по всій Європі й дало десятки національних форм — Antonio, Antoine, Anton, Antal, Antoni.
На українські землі ім'я прийшло через церковну традицію, у якій його шанують передусім завдяки преподобному Антонію Великому, засновникові чернецтва в Єгипті, та преподобному Антонію Печерському, з якого починається історія Києво-Печерського монастиря. У давніх українських документах і народному мовленні паралельно вживалися форми Антоній, Антін і Антон; остання стала найпоширенішою в новітній час. Ім'я добре засвоєне мовою, дало численні прізвища — Антонів, Антоненко, Антонюк, Антонович.
Характер і особисті якості
Носіям імені Антон народна традиція приписує врівноваженість, доброзичливість і вміння ладити з людьми. Вважається, що це людина з тонким почуттям гумору, спостережлива, схильна радше до іронії, ніж до відкритого конфлікту. Йому приписують працьовитість без надмірного честолюбства: Антон охоче робить свою справу добре, але не любить показної боротьби за першість. Водночас кажуть, що за зовнішньою м'якістю в нього є внутрішня твердість — переконати його змінити принципи важко. Ще однією рисою народні уявлення називають потребу в спокої та затишку вдома.
Доля і життєвий шлях
За народними уявленнями, доля Антона складається поступово, без різких зламів: він досягає свого радше впертою працею, ніж щасливим випадком. Таким чоловікам приписують успіх у професіях, де потрібні уважність до деталей і спілкування з людьми — медицині, освіті, науці, техніці, творчих ремеслах. Вважається, що Антон цінує стабільність, тому рано замислюється про власну справу чи надійне місце роботи. У родині йому приписують роль опори і миротворця, який уникає сварок і вміє згладжувати кути. Народна прикмета додає: чим більше свободи Антон має у виборі шляху, тим повніше розкриваються його здібності.
Сумісність імені з іншими іменами
Вважається, що Антонові найлегше поруч із жінками спокійними, щирими й здатними цінувати домашній затишок. Народні уявлення застерігають від союзів із надто владними й ревнивими вдачами, де постійне суперництво виснажує його.
Повні та книжні варіанти імені — Антоній, Антін, Антон. Пестливі й розмовні форми: Антонко, Антончик, Антосик, Антось, Антоша, Тоня, Тосик. У церковному вжитку ім'я звучить як Антоній, і саме так його подають у житіях святих. Іншомовні відповідники: Antonio (італійське, іспанське), Antoine (французьке), Anton (німецьке, чеське), Antoni (польське), Antal (угорське).
Відомі носії імені
- Антоній Печерський — преподобний, засновник Києво-Печерського монастиря
- Антон Головатий — військовий суддя Чорноморського козацького війська
- Антон Чехов — письменник і драматург, автор п'єси «Вишневий сад»
- Антон Макаренко — педагог і письменник, автор «Педагогічної поеми»
- Антон Брукнер — австрійський композитор і органіст