Значення імені
Ім'я Тарас традиційно тлумачать як «бунтівний», «неспокійний», «той, хто бентежить» — від грецького кореня, спорідненого зі словом tarachos (тривога, сум'яття, заворушення). Інша версія пов'язує його з міфічним Тарасом (Тарантом), сином Посейдона, якого вважали засновником грецької колонії Тарент на півдні Італії. Однозначної відповіді немає, тому обидва пояснення подають як імовірні. В українській традиції ім'я міцно зрослося з уявленням про волелюбність і непокору — значною мірою завдяки постаті Тараса Шевченка. Носія цього імені здавна уявляють людиною сміливою, щирою та внутрішньо вільною.
Походження та історія імені
Ім'я прийшло до нас із грецької мови через християнську традицію після хрещення Русі. У церковному календарі його носить святий Тарасій, патріарх Константинопольський, який жив на межі VIII–IX століть і відомий боротьбою проти іконоборства. Через візантійські впливи ім'я закріпилося в церковнослов'янській формі Тарасій, а в народному вжитку набуло звичного звучання Тарас.
Особливої популярності в Україні ім'я набуло у XIX–XX століттях. Вирішальну роль тут відіграв Тарас Шевченко, чиє ім'я стало символом національного відродження, а також повість Миколи Гоголя «Тарас Бульба» з її козацьким героєм. Відтоді Тарас сприймається як одне з найбільш «українських» за духом імен, хоч за походженням воно й грецьке. Сьогодні воно залишається доволі поширеним, особливо в західних областях України.
Характер і особисті якості
Тарасові приписують вдачу відкриту, палку й незалежну. Вважається, що такий чоловік не терпить тиску й несправедливості, має загострене почуття власної гідності та здатен голосно сказати те, про що інші мовчать. Йому приписують добру уяву, потяг до творчості, музики й слова, а також щирість у дружбі. Водночас народні уявлення застерігають про запальність і впертість: переконати Тараса в чомусь силою майже неможливо, зате щире слово він чує добре. З віком, як вважають, ця гарячковість переплавляється у виважену принциповість.
Доля і життєвий шлях
Вважається, що доля Тараса рідко буває рівною та передбачуваною — він сам обирає складніші шляхи, аби залишатися собою. Народні уявлення пов'язують це ім'я з покликанням, у якому потрібні слово, ідея або творчість: педагогіка, журналістика, мистецтво, громадська діяльність, спорт. Кажуть, що успіх приходить до нього не одразу, а після кількох спроб і змін напрямку, зате здобуте зберігається надовго. Тарасові приписують сильну прив'язаність до родини, рідного краю та батьківської домівки. У зрілі роки він часто стає тим, до кого приходять за порадою та підтримкою.
Сумісність імені з іншими іменами
Народні уявлення обіцяють Тарасові гармонію з жінками спокійними, мудрими й водночас самодостатніми, які поважають його потребу у свободі. Складніше, як вважається, складаються стосунки з надто владними чи ревнивими натурами, що прагнуть усе тримати під контролем.
Повна церковна форма — Тарасій, у побуті вживається Тарас. Пестливі та розмовні варіанти: Тарасик, Тарасько, Тарасьо, Тараско, Тарасочко, Тася. У документах латиницею ім'я передають як Taras. У сусідніх слов'янських мовах воно звучить майже так само — Тарас, тоді як у грецькій традиції йому відповідає Tarasios.
Відомі носії імені
- Тарас Шевченко — український поет і художник, автор «Кобзаря»
- Тарас Прохасько — український письменник, автор книжки «НепрОсті»
- Тарас Петриненко — український співак і композитор, автор пісні «Україна»
- Тарас Степаненко — український футболіст, півзахисник донецького «Шахтаря»
- Тарас Бульба — головний герой однойменної повісті Миколи Гоголя